Антонівський ліцей

Щотаке кібербулінг
Віртуальний світ, як і реальний, несе низку ризиків для дітей. Чи ненайнебезпечнішим є кібербулінг.
Слово «булінг» без префікса «кібер-» відоме здавна й означає утиск,дискримінацію, цькування та інші види жорстокого ставлення однієї дитини абогрупи дітей до іншої.

Булінгбуває

 - фізичний (побиття, підніжки, блокування, штовхання тощо);

 - вербальний (словесні знущання, залякування, плітки та образливі вислови, наприклад, про зовнішній вигляд дитини, її вагу, релігію, етнічну приналежність, здоров’я, особливості стилю одягу); 

- соціальний (ізоляція дитини, бойкот, її навмисне відсторонення від групи на перервах, в їдальні, під час позашкільної діяльності тощо).

Кібербулери

 - замість підніжок пишуть агресивні смски;

 - замість стусанів — надсилають повідомлення з погрозами у соцмережі; 

 - замість насмішок — розповсюджують конфіденційні дані про однолітків та створюють фальшиві профілі.

Всі, хто вживає наркотики ін’єкційним способом,“підставляють” себе цілому букету проблем. Те, що буде тотальне порушенняздоров’я це зрозуміло. Можна і прискорити цей непростий життєвий шляхпідхопивши якусь інфекцію, що не любить жартувати з цим самим життям.

У списку інфекцій, які передають наркомани один одномудовго зупинятись не будемо, всі вони варті уваги, згадаємо найсерйозніші з них– гепатити,  венеричні хвороби та ВІЛ.

Як правило, в „розквіті” свого захоплення до лікарів іпсихологів наркомани не звертаються, це стається тоді, коли продзвенів першийдзвінок – з’явились серйозні порушення здоров’я. Саме серйозні, бо від легкихнаркоман лікується тими ж наркотиками. Батьки і близькі наркомана найчастішезвертаються за консультацією коли стають помітними явні аномальні прояви вповедінці і здоров’ї. Відхилення більш-менш допустимі сприймаються як віковікризові явища. Коли ж звертається сам наркоман, як правило він має значний стажвживання наркотиків.

На що ж батькам слід звертати увагу, коли їх дитинадорослішає?

Наголошую – ці ознакибагато в чому схожі на кризу перехідного віку, тому і важко розпізнаються. Впершу чергу слід звернути увагу на агресивність підлітка, найчастіше цепов’язується з вимогами надати йому незалежність, при цьому різними шляхами,включаючи шантаж.

·        Вимагаються гроші.

·        Настрій змінюється без, здавалось би,всяких причин.

·        Підліток все більше замикається повідношенню до рідних, але з’являються друзі, що викликають стурбованістьбатьків, він про них мало розповідає.

·        З’являються секрети і прояви подвійногожиття. Все частіше підліток затримується на вулиці, проводячи час з друзями.

·        З’являються проблеми з навчанням ірізними захопленнями. Молоді люди перестають відвідувати школу, секції, студії,гуртки. Знижується успішність, виникають конфлікти з вчителями і ровесниками.

·        Виникає циклічність сну і апетиту.Безсоння чергується з тривалим сном. Відсутність апетиту змінюєтьсяпрожерливістю. Вживається дуже багато рідини.

·        З дому можуть пропадати гроші абодокументи ( закладаються, як гарантію повернення боргу).

·        Батьки можуть знаходити шприци,перепалені ложки, сухий спирт, таблетки, багато коробок з під сірників, сухутраву або речовину схожу на тютюн – весь цей реманент і речовинивикористовується для кустарного приготування наркотиків.

Ви повинні знати:      

·       З ким приятелює ваша дитина.

·       Де проводить вільний час.

·       Чине пропускає занять в школі.

·       Вякому вигляді або стані повертається додому.

Ви зобов’язані помітитиі відреагувати, коли:

·       Вдомі з’явилися чужі речі (з’ясуйте, чиї вони).

·       Вдомі чути запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити прокуріння сигарет із наркотичними речовинами).

·       Вдомі з’явилися голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти,закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних речовин).

·       Вдомі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (з’ясуйте, хто і зякою метою їх використовує).

·       Вдомі надто часто чути запах виробів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо(це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають станодурманювання).

·       Відбуласяшвидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилась координаціярухів, підвищилась збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від уколів навенах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиноюнаркотичних речовин).

Не дозволяйте дітям тапідліткам:

·       Йтиз дому на довгий час.

·       Ночуватиу малознайомих для вас осіб.

·       Залишатисянадовго вдома без нагляду дорослих родичів на тривалий час вашої відпустки.

·       Знаходитисявночі і пізно ввечері на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дійдорослих.

·       Носитичужий одяг.

·       Зберігатичужі речі.

1 гурдня – Всесві́тній день боротьби́ зі СНІДом.  За шість місяців 2016 року в Україні за даними Українського центру контролю за соціально небезпечними захворюваннями МОЗ України було зареєстровано 7 612 нових випадків ВІЛ-інфекції (з них 1 365 дітей до 14 років). Всього з 1987 року в Україні офіційно зареєстровано 287 970 нових випадків ВІЛ-інфекції, від СНІДу в Україні померло 39 887 осіб. Найбільш ураженими ВІЛ-інфекцією регіонами є Дніпропетровська, Донецька, Київська, Миколаївська й Одеська області, а також Київ.

   У 2013-2015 роках через скорочення програм по боротьбі зі СНІДом темпи епідемії знову почали зростати. Тому ми не можемо не привертати уваги молоді до питань протидії розповсюдженню ВІЛ-інфікування. З цією метою у школі відбувся інтерактивний захід «Подолаймо СНІД разом!»

                   Безпека дітей в Internet.

                Поради батькам

1.        Разом з дітьми розробітьправила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний часроботи в Інтернеті і сайти, до яких вони збираються заходити.

2.        Знайдіть час длявідвідування сайтів разом з дітьми та заохочуйте їх ділитися з вами знаннями,отриманими в Інтернеті.

3.        Якщо діти спілкуються вчатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають абозаймаються чимось іншим, що вимагає реєстраційного імені, допоможіть дитинійого вибрати і переконайтеся, що воно не містить ніякої особистої інформації.

4.        Наполягайте на тому, щобдіти ніколи не видавали своєї адреси, номера телефону або іншої особистоїінформації. Наприклад, місце навчання або улюблені місця для прогулянки.

5.        Навчайте дітей нерозміщувати свої чи сімейні фотографії.

6.        Поясніть, що давати своїпаролі не можна нікому, крім батьків, навіть найближчим друзям.

7.        Поясніть, що не потрібновідповідати на невиховані й грубі листи. Якщо отримали такі листи, то потрібносповістити про це батьків чи вчителів.

8.        Скажіть дітям, що їм неслід зустрічатися з людьми, яких вони знають тільки з Інтернету. Поясніть, щоці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають. Якщо ж ценеобхідно, то спочатку треба спитати дозволу батьків. Зустріч у громадськомумісці та й у присутності батьків.

9.        Скажіть дітям, що невсе, що вони читають або бачать в Інтернеті, - правда. Привчіть їх запитувативас, якщо вони не впевнені.

10.     Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті.Переконайтеся, що вони знають про те, що правила етикету діють скрізь – навітьу віртуальному світі.

11.     Наполягайте, щоб діти не завантажували музику,комп'ютерні ігри та інші програми без вашого дозволу.

12.     Поясніть, наскільки небезпечно для комп’ютерапереходити на посилання, адреси яких вам невідомі.

13.     Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогоюсучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати,які сайти відвідує дитина і що вона на них робить.